Наталіна Губко
Рейтинг
+658.18
Сила
1858.56

Наталіна Губко

n-hubko

Деяких жінок треба любити на відстані.

Мені 30 років і я чоловік.І все, що я зрозумів  про жінок за ці роки вкладається лише в одне речення.Деяких жінок варто любити на відстані.Мабуть, саме до цього я йшов все своє життя. Хтось назве мене невдахою, що в тридцять років не має ні успішної кар’єри, ні сімї, дружини, дітей. Я ж називаю себе мандрівником. Мені подобається йти по цьому житті легко і не думаючи, що про мене подумають інші. Та для мене завжди буде важливим те, що про мене подумає Вона. Хоча я невпевнений, що вона хоч іноді ...
Читати далі →

Угорсько-італійська подорож. Частина 2. Пригоди українців у Італії

Першу частину розповіді про нашу подорож можете знайти за посиланням http://n-hubko.vkursi.com/9163.html Покидали ми Будапешт не голодними, що нас неабияк тішило. Накупивши повну торбу угорських їстівностей, ми спокійно поснули перед 750 кілометровим автобусним забігом на Італію.О Італія, скільки в мене було думок про тебе задовго до того, як я тебе побачила. Не можу сказати, що я от марила колись побачити Італію. Але хотілося. Як я писала щось подібне  в одній із своїх соцмереж, Італія – це ...
Читати далі →

Угорсько-італійська подорож . Частина 1. Повернення до коханця

Якщо часто подорожувати, то з часом з багажу за спиною залишаються лише крила. Цю фразу я написала два роки тому, коли ще по факту ніде не була за кордоном. Нині кожна поїздка для мене це ціла пригода і здійснення частки великої мрії – провести життя у подорожах. Ну чи не фантастика – слати вам привіти з узбережжя Тихого океану чи з Евересту? І моїм хейтерам на місці спокійно б жилося. Нікого б не давила моя близька присутність. Нікого б не цікавило скільки я заробляю, де купую шмотки і з ки...
Читати далі →

ТАНЯ

Тані страшенно не вистачає його І це далеко не м’ячик, І саме сумне, що в Тані є всьо, Але Таня чомусь гірко плаче….Нічого не тішить, як ніби маля Заплакане серце маленьке, Лиш паспорт уже давно промовля, Що Таня доросла студенткаТані так хочеться вернутись у час, Де мріяла про кіндери й сік, Де найбільший вогонь її серця не згас, Де був її Чоловік….На руках засиналось швидко чомусь, Хоч щетина і колола їй щічки, А все того, що колючий татусь, гріє краще від теплої пічки..Таня не про...
Читати далі →

В ліжку я люблю..

Не покидай мене ніколи лиш ти — єдиний, хто мене тримає.  В ліжку я люблю як ти сопиш і сонно як позіхаєш... В ліжку я люблю багато ковдр, коли осінь таки знайшла дорогу, і тіла твого найніжніший шовк... і закидати на це тіло ноги. Ти пельмені робиш з усіх подушок, я страшенно від того злюся, але все рівно об тіла найніжніший шовк я завжди, коли холодно труся І прошу тебе обурено в сні, обійми мене негайно! ти ще подуєшся хвилини зо дві  і тоді обіймеш, звичайно  Я старан...
Читати далі →

Особливий вид героїну (не романтіка))

Вже рівно 5 місяців як я не на державній службі,5 місяців як мене не цікавлять придворні інтриги,5 місяців як я не рахую хлібні крихти. З усмішкою згадуються моменти, коли я дорожила своїм місцем роботи, доводила справедливість органам влади, свою спроможність бути гарним службовцем, плакала через першу зарплату при новій владі в 976 грн. Я ледве витримувала нудну паперову роботу з 9.00 до 18.00, не мала застосування своїм вмінням і знанню іноземних мов, але я свято вірила в те, що ідея святіша ...
Читати далі →

Я хочу. Щоденник егоїстки.

Я не вернусь Так говорил когда то И туман Глотал мои слова И превращал их в воду Я все отдам За продолжение пути Оставлю позади Свою беспечную свободу Чому я себе не відпускаю?Чому нас щось ще зв’язує?Чому я продовжую думати  про це?Можливо,  це твої книги, що бережно припали пилом на полиці? Я так хочу відкрити їх, здути пилюку і поглинути в читання. Маючи все для щастя, тримаючи бережно цю синичку в руках, мене не перестає всередині бити батогом почуття…провини?Стільки не потрібних слі...
Читати далі →

Брехунам

Брехун і ти, якщо кричиш — " нема любові!", Хоч всі довкола і так вже брехуни, Всі недоступні й такі всі гонорові Черпають посмішки з душевної казни… Ціна словам про щастя, коли важко, Мізерна, та і водночас їм нема ціни, Бо серце так тріпоче як у клітці пташка… Не видавай себе, не прогинай спини! Любов тебе в петлі своїй задушить, Та так приємно, що увійдеш у смак, У грудях все розірве і осушить Ще гірше від тих лютих вовкулак… Нащо тобі у чомусь признаватись? Аби і...
Читати далі →

Дамські керунки

Цей світ летить під три чорти, Керований чоловіками, Горять міста, горять мости,           А що було б, якщо би ним керували дами? Хтось скаже, що прискорився б цей рух У напрямку до сковорідки пекла, Під керівництвом жіночих ніжних рук. То й що? Зате було би всім нам дуже й дуже тепло!А теплота в стосунках – це ж бо головне Дипломатично вирішувались б усі питання, Бо територія і нафта – діло наживне, Ну а фінанси й золото – то вобше останнє… Посварені країни б помирились За чашеч...
Читати далі →

Ти є

А чи можливо тобою напиватись, метеликів повіки розбудити, і як в траву зелену розігнатись стрибнути…й всю печаль втопити?І губ твоїх шовкові перламутри, У себе спомином залишу на плечі, Де душі наші в стані Камасутри Печуть для нас весільні калачіСтрічати із тобою перший промінь, Зі школи неслухняних малюків, І молодості радісний відгомін, В холодній хвилі сивих волосківНа крАю світу, тримаючись за руки, На краю перехрестя двох життів, Пережену останні серця стуки, Щоб ти мене почув...
Читати далі →