Наталіна Губко
Рейтинг
+662.88
Сила
1871.36

Наталіна Губко

n-hubko

Ключ

Будь моїм особистим ключем від усіх захованих дверей і замків Там де зліва дико болить і пече. там ключ  чужий підійти не зумів… Шукала його у синьому морі, як голку загублену в сіні, і хоча воно і тепле й  прозоре, не пускають під воду  очей твоїх тіні… . Пусти мене, чуєш, дай трошки напитись солоним вином по ранах зліва,  Скажи  мені як же навчитись? Жити в статусі «неважлива»?... . Болить невимовно серце тендітне, кричить тихенько до тебе «не муч» Пусти його в море і во...
Читати далі →

Два дні

Я нічого тебе не питатиму, Лиш прошу тебе приїжджай, твої сльози у хвилі ховатиму, Й заварю твій улюблений чай . Ти стоятимеш одна на березі  Цілих два неповторних дні І в душі моїй щось оселиться  Ніби втопиться в червонім вині . Руде сонце спалює нутрощі, І втече за морський горизонт Ти серйозність моя й мої пустощі, Моє перемир'я й мій фронт На пісочку відбилися п'яточки  Від вгрузлих сплетених ніг, А на ніжках залишились цяточки Від піску, що відтерти не встиг Руде со...
Читати далі →

Деяких жінок треба любити на відстані.

Мені 30 років і я чоловік.І все, що я зрозумів  про жінок за ці роки вкладається лише в одне речення.Деяких жінок варто любити на відстані.Мабуть, саме до цього я йшов все своє життя. Хтось назве мене невдахою, що в тридцять років не має ні успішної кар’єри, ні сімї, дружини, дітей. Я ж називаю себе мандрівником. Мені подобається йти по цьому житті легко і не думаючи, що про мене подумають інші. Та для мене завжди буде важливим те, що про мене подумає Вона. Хоча я невпевнений, що вона хоч іноді ...
Читати далі →

Угорсько-італійська подорож. Частина 2. Пригоди українців у Італії

Першу частину розповіді про нашу подорож можете знайти за посиланням http://n-hubko.vkursi.com/9163.html Покидали ми Будапешт не голодними, що нас неабияк тішило. Накупивши повну торбу угорських їстівностей, ми спокійно поснули перед 750 кілометровим автобусним забігом на Італію.О Італія, скільки в мене було думок про тебе задовго до того, як я тебе побачила. Не можу сказати, що я от марила колись побачити Італію. Але хотілося. Як я писала щось подібне  в одній із своїх соцмереж, Італія – це ...
Читати далі →

Угорсько-італійська подорож . Частина 1. Повернення до коханця

Якщо часто подорожувати, то з часом з багажу за спиною залишаються лише крила. Цю фразу я написала два роки тому, коли ще по факту ніде не була за кордоном. Нині кожна поїздка для мене це ціла пригода і здійснення частки великої мрії – провести життя у подорожах. Ну чи не фантастика – слати вам привіти з узбережжя Тихого океану чи з Евересту? І моїм хейтерам на місці спокійно б жилося. Нікого б не давила моя близька присутність. Нікого б не цікавило скільки я заробляю, де купую шмотки і з ки...
Читати далі →

ТАНЯ

Тані страшенно не вистачає його І це далеко не м’ячик, І саме сумне, що в Тані є всьо, Але Таня чомусь гірко плаче….Нічого не тішить, як ніби маля Заплакане серце маленьке, Лиш паспорт уже давно промовля, Що Таня доросла студенткаТані так хочеться вернутись у час, Де мріяла про кіндери й сік, Де найбільший вогонь її серця не згас, Де був її Чоловік….На руках засиналось швидко чомусь, Хоч щетина і колола їй щічки, А все того, що колючий татусь, гріє краще від теплої пічки..Таня не про...
Читати далі →

В ліжку я люблю..

Не покидай мене ніколи лиш ти — єдиний, хто мене тримає.  В ліжку я люблю як ти сопиш і сонно як позіхаєш... В ліжку я люблю багато ковдр, коли осінь таки знайшла дорогу, і тіла твого найніжніший шовк... і закидати на це тіло ноги. Ти пельмені робиш з усіх подушок, я страшенно від того злюся, але все рівно об тіла найніжніший шовк я завжди, коли холодно труся І прошу тебе обурено в сні, обійми мене негайно! ти ще подуєшся хвилини зо дві  і тоді обіймеш, звичайно  Я старан...
Читати далі →

Особливий вид героїну (не романтіка))

Вже рівно 5 місяців як я не на державній службі,5 місяців як мене не цікавлять придворні інтриги,5 місяців як я не рахую хлібні крихти. З усмішкою згадуються моменти, коли я дорожила своїм місцем роботи, доводила справедливість органам влади, свою спроможність бути гарним службовцем, плакала через першу зарплату при новій владі в 976 грн. Я ледве витримувала нудну паперову роботу з 9.00 до 18.00, не мала застосування своїм вмінням і знанню іноземних мов, але я свято вірила в те, що ідея святіша ...
Читати далі →

Я хочу. Щоденник егоїстки.

Я не вернусь Так говорил когда то И туман Глотал мои слова И превращал их в воду Я все отдам За продолжение пути Оставлю позади Свою беспечную свободу Чому я себе не відпускаю?Чому нас щось ще зв’язує?Чому я продовжую думати  про це?Можливо,  це твої книги, що бережно припали пилом на полиці? Я так хочу відкрити їх, здути пилюку і поглинути в читання. Маючи все для щастя, тримаючи бережно цю синичку в руках, мене не перестає всередині бити батогом почуття…провини?Стільки не потрібних слі...
Читати далі →

Брехунам

Брехун і ти, якщо кричиш — " нема любові!", Хоч всі довкола і так вже брехуни, Всі недоступні й такі всі гонорові Черпають посмішки з душевної казни… Ціна словам про щастя, коли важко, Мізерна, та і водночас їм нема ціни, Бо серце так тріпоче як у клітці пташка… Не видавай себе, не прогинай спини! Любов тебе в петлі своїй задушить, Та так приємно, що увійдеш у смак, У грудях все розірве і осушить Ще гірше від тих лютих вовкулак… Нащо тобі у чомусь признаватись? Аби і...
Читати далі →