Щоб дід пишався...
Я рівно 1 день активна на цьому сайті. І вже розумію те, що, мабуть, моє життя буде суттєво відрізнятися від життів шановних відвідувачів. Які теми! Які оказії, які слова! «Куди нам смертним до тілівізора?» — так каже мій дід. А мій дід війну видів, а оці ваші словесні баталії не видів, то й добре…
Хотілося мені писати: віршата, замітки, повчання дітям. Трохи графоманити;). Нехай би то читало лиш 10 людей у області, та хотілося бути корисною, хоч на трошки, хоч на пару літер. Щоб на старості правнукам розвернути пожовклу від часу (а не від бруду між рядків) газетку і похвалитися друкованим, аби слід був. Ну і звісно, щоб «не злим, тихим, словом»…...
Та начиталася я тут блогів, наслухалася серед людей… Понімаю, що моя справа — не журналісткою бути, а — сапати буряки під Бердою. Та краще я вирощу і продам свої буряки, аніж власне слово. Щоб дід пишався.
Хотілося мені писати: віршата, замітки, повчання дітям. Трохи графоманити;). Нехай би то читало лиш 10 людей у області, та хотілося бути корисною, хоч на трошки, хоч на пару літер. Щоб на старості правнукам розвернути пожовклу від часу (а не від бруду між рядків) газетку і похвалитися друкованим, аби слід був. Ну і звісно, щоб «не злим, тихим, словом»…...
Та начиталася я тут блогів, наслухалася серед людей… Понімаю, що моя справа — не журналісткою бути, а — сапати буряки під Бердою. Та краще я вирощу і продам свої буряки, аніж власне слово. Щоб дід пишався.
11 коментарів
Я наприклад веду блог не дивлячись на когось іншого. Просто коли хочу з кимось іимось поділитись то пишу. Потім цікаво через деякий час перечитувати, особливо походні замітки, і переживати то знову)
А мисати мені хто забронить?) Особливо мої наївно-дитячі жахливі вірші…