Любов прийшла

Любов прийшла нечувана й неждана,
Коли життя розмірено тече.
Любов моя, неначе в грудях рана,
Мене болить, не гоїться й пече…

Любов жива у радості й печалі,
Розстріляна із автомата біля стін,
Любов жива, хоча й не знає жалю,
І не для неї той поминальний дзвін….

Любов не вмре, вона не вміє помирати,
І дихає на згарищі вогнів,
Бо хто горів, продовжує згорати
На попелищі за собою спалених мостів…


2 коментарі

Микола Гуцуляк
Василь Симоненко
ВОНА ПРИЙШЛА Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?
Наталіна Губко
оце не могла згадати, який саме вірш мене надихнув, все думала, що це була Костенко, але як з голови вилетіли ці слова))Дякую))
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте