Дружба-гадюка

Я ніби кава в чашку розливаюсь,
гарячим трунком з присмаком гірким,
тебе маню, тобою обпікаюсь,
і як горох об стіни — збиті кулаки...

Приходиш серед ночі весь у ранах,
за ліками і спокоєм в душі,
та тільки за вікном блищить світанок
ти знов несешся вітром по Землі...

Скажи мені, що значить ця розлука?
Що значить друзі, що коханцями були?
Ця дружба наче та гадюка,
на шиї й грудях залиша сліди

Слухняно двері зачиняю і сумую,
шліфую свою честь небездоганну,
кохання дружбою в народі не плямують,
а я відверто не помічаю пляму…