Пір'їна

Назад собі, прошу запхайся,
будяк у серці, що зійшов,
кричав мій розум -«Вимітайся!!»,
коли ти в дім мій увійшов...

Прийшов, наче як додому,
з цупких обіймів мене вкрав,
прийшов наче по новому,
та по старому обійняв.

Нічо не просиш, непотрібно,
за плечі трусиш-«Прокидайся!»,
«Вставай, борися, мила, рідна
Живи, наплюй на всіх, всміхайся»!

Ні, ти не хранитель, очі хтиві,
і кожне слово має інший зміст,
це моя перевірочка на вшивість,
це перевірка на душевний вміст..

Мабуть, диявол, чи скоріше Фауст,
лиш навпаки — зі злом плануєш благо!
Хоч з вигляду як добрий Міккі Маус,
з душею чорною як у злого мага.

Втечу, прополю в серці будячок,
хоч зараз ти -мій сенс, моя причина,
я ж бачу як серед чорних колючОк,
сховалась біла янгольська пір'їна…