Стабільно

Шукаю в собі корені депресії,
і хмари за вікном цьому сприяють,
дощі розклались небом частинами дисперсії,
вітри дерева й душі нервово колихають..

Бруківка хвилями дихає під колесами,
вузенькі вулички торкаються до ребер,
моє терпіння до цього міста стесано,
як і моє терпіння стесано до тебе...

Вертаюся додому, але ці камбеки,
стають нуднішими за сірий дощ в вікні,
нема для шлюбу більше небезпеки,
коли на сірий дощ спотворюються дні

Твої думки блукають у футболі,
і ще більш стертим стає старий диван,
як кажуть люди — один в полі не воїн,
а я солдат, полковник й генерал...

Стабільно в мене чай, а втебе стигне кава,
машина пральна крутить барабан,
і на вечерю стабільно нові страви,
й твій друг найкращий — голубий екран....

І, ніби вже й життя не підставля підніжку,
все передбачено — аж до тремтіння вій...
Одне на двох ми поділили ліжко,
але навпіл не поділили мрій…