Бездарний час

Бездарний час розтанув над пероном,

Він так обманював мене як цей туман

Кудись летять на південь екскадроном

Думки, про наш скуйовджений роман

Вже зранку холодніше, хоча промінь,

В обід ще мої щоки зігріває,

А все тому, що ніби легкий спомин

Твоя рука плече не накриває

Я ще не розумію в чім причина,

Що ти мене покинув назавжди,

та все таки іду і як мала дитина

Читаю, змішані з сльозами, молитви

Ще більший біль прийде обовя'зково,

так як приходять тумани восени/

І я ходитиму до тебе знову й знову

Читати їх і плакати, щоб йти.....

Із мого міста тікають ескадроном

Всі ті, кого не зміг урятувати,

Той час бездарний, що тане над пероном

Той час, що все ж таки… не вміє лікувати...