Викладачеві ;)

Якось ти прийшов мене навчати,
І червоніли й так рум’яні щоки,
Я ще не вміла так тоді кохати,
Мій перший курс, моїх сімнадцять років
 
Стрибала як коза по коридорах,
Для організму був зненацька стрес,
Коли я «вся такая» на підборах,
Зі сходів падала, побачивши тебе
 
Допоки хлопці з курсу розбивались,
Аби розгадати в чому мій секрет,
Ти не повіриш – я тоді навчалась!!!
Щоправда вчила тільки твій предмет….)))
 
Такий дорослий в своЇх двадцять чотири,
Здавався мені мудрим і розумним,
Мене немов пекли і все таки спалили,
І погляд мій ставав чомусь безумним.
 
Мені здавалося, що я сама розквітла,
Така любов не може просто так пройти,
Подарувала крила, повикидала мітли,
А в тебе нас крилатих близько тридцяти))
 
В моїх двадцять чотири зустрілись випадково,
І в мене знов чомусь палають щоки,
Я точно знаю, що сьогодні на роботу
Я полечу не на мітлі…немов в сімнадцять років…