Любовна байка

Я тебе згадую лише тоді, коли в навушниках чи десь поблизу грають куплети Ескамільйо з Кармен. Така дивина, бо ти не маєш нічого спільного із Жоржем Бізе. Навіть більше, я сумніваюся, що ти знаєш точне визначення Опери. Ну крім того, що вочевидь це твій улюблений браузер. Комп'ютерно-ігровий хлопчик. Єдиний чоловік, який мені не дістався, і мабуть, саме тому так зачепив. Навіть плакалося трошки.

Спочатку ти називав мене дурнуватою, а потім навіть купив шоколадку. І я продалася за шоколадку. Мілка трясця. Фіолетова корова поламала мені півроку життя. Я старанно читала книги, що тобі подобаються, вивчала премудрості тої клятої онлайн-гри. Знав би ти, що я в ній навчилася витворяти. Ти б міг мною пишатися.

А потім… Виявилося, що ти був надто високо, а я надто низько. Недостатньо ерудована і не розуміюча складні математичні схеми твого життя. Виявилося, що ти знущався з мого імені разом із своєю дружиною. О так, це вже, зовсім інша історія, як вона тобі розповіла про мої хитрощі і прийоми, легку придурковатість і награну ніжність. І звідки їй було то відомо? Теж як і я трохи відьмувата? Маю думку, що вона наклала на тебе оком. Недарма ж фактично за місяць оголосила про те, що ти станеш батьком і, скоріш за все, її чоловіком на все життя.

Я обійняла тебе лише разочок. Коли ти бідкався, яким важким було твоє дитинство і як тяжко тобі зароблялося. А що? Я вмію співпереживати. Ти ж теж людина.

Красиво зникаючи з твого життя, я випадково у навушниках увімкнула куплети Ескамільйо, на щоках красиво бриніли… легкі складки від посмішки.

«Він ще не дозрів!!», розвернулася і пішла, махнувши на прощання рудим хвостом.

В моїй голові ще не вистачало вибуху позаду, настільки мені уявлялося це ефектним.

То вже потім подушка і прокльони фіолетової корови.

Але от рік потому, твоє «на все життя» закінчилося у вересні. Теплий вересневий дощ заливав мої руки, сплетені з найтеплішими руками на світі. Говорили про те, що Кармен мені імпонує, шкода що вона баба опасна і закінчила життя погано.

Ти стояв і курив, по Кобилянській бігали парасолі. І кому треба той виноград, коли поруч цілий кекс з родзинками?

Дякую, що в свій час відштовхнув, висів надто високо. Усе на краще.

(Картинка взята з fb.ru/article/130378/praottsyi-basni-kryilova-lisa-i-vinograd-v-sochineniyah-predshestvennikov )