Мої відносини з холодильником. Частина І

За останні роки півтори тільки і чую питання стосовно того, які у мене відносини із холодильником. Нєсомнєнно втрата ваги не скрилась від чужих очей. Кожна дівчина рано чи пізно стикається з проблемою власної ваги. Хоча просто ваги – сказати неправильно. Із відчуттям власної недосконалості. І, здавалося, стільки зусиль покладено на досягнення бажаної мети, а мета шо то не наблізілась.

Говорити на тему схуднення можна годинами, і оскільки сам процес і підхід до нього дуже індивідуальний, то стаття може мати безкінечне продовження. Можливо, опишу тут деякі речі про які ви раніше не чули, не думали, на які не звертали увагу, а можливо ті на які тупо не звертали увагу, в любому випадку нічого нового придумувати нового не стану. Просто опишу як це процес набрав обертів у моєму житті.

Вобшем жила собі дівчинка. Страшенно закомплексована із єдиними друзями — книжками, страшненька, з вугровим висипом і окулярами на носі, і тоненька як патик, без жіночих форм єстєствєнно. Їдучи в тролейбусі бабусі і дідусі просили «хлопчика» передати за проїзд (тоді я вивільняла з-під шапки косу), а однокласники не тонко натякали про те, що пора би носити певний жіночий аксесуар. Загалом певні дитячі хвороби залишили на мені значний слід. Проте десь поміж вступом до ВНЗ і закінченням школи я почала набирати вагу. Тихцем радіючи, що нарешті маю можливість стати як «всі женщіни», нарешті в мене будуть «офіційні документи», видні неозброєним оком, про те, що я дівчина, я запустила даний процес. Студентське життя наклало свій відбиток в плані харчування, нервішечок та деяких інших хвороб… і шкідливих звичок… Паління і алкоголь були незамінними супутниками студентських вечірок. Загалом, да, да, да… я вела себе препаскудно. Але про моральний бік не надо– хто з вас святий? Короче піхаючи в себе їжу коли попало, яку попало і як попало, попри заняття танцями, моя вага моментами доходила до 60 кг. Ніби і не така проблематична цифра і смутні думки стосовно цього мене терзали рідко. Проте такий підхід страшенно не влаштовував моїх мамку і татка (зауважу те, що мої батьки в колишньому артисти балету і проблема ваги для мамки – завжди актуальна) – батьки грозилися закрити холодильник на замок. Я взагалі не розуміла, що вони від мене хочуть. Мене все в собі влаштовувало, проблем із протилежною статтю ваще нікакіх. Книжки-друзі ще в дитинстві навчили мене одним лише язиком знімати одяг з чоловіка. Збоченці… я про те, що зі мною завжди було цікаво поговорити – це їх приваблювало. І разом із файними очима і бюстом – мене ваще воспрінімали як фатальну женщіну, достойную убійств і страданій. Не брешу. Я собі прекрасно і комфортно жила все своє студентське життя у вазі, що коливалася від 55 до 60 кг.

Якщо ви чекаєте розповіді про те як до мене прийшло раптове осяяння і я взялася за себе – то її не буде. «Не было счастья, да несчастье помогло» — оце мій варіант. Після навчання в мене було 13!!! безуспішних спроб влаштуватися на роботу, літо після випускного — було моральним пеклом, і маючи змогу нарешті працювати – я дуже дорожила тим місцем роботи. В особі начальника свого відділу я зустріла дуже хорошого друга, який мені пояснив чому курити – плохо, найбільше (через страх за роботу) мене вчепила аргументація стосовно чому курити на роботі – це особінно плохо. Я різко кинула. Буквально за два тижні вага підскочила, і це стали помічати. Хороший друг (ну той самий;) це теж помітив, і бачачи мої конфузи і метання, будучи спортсменом із стажем запропонував розписати мені тренування. Ну я вхопилася за можливість. Тренування проходили важко. Жити на п’ятому підході повільних присідань вже не хотілося. Вага зникала, але дуже повільно, але… було одне велике але… вага то зникала, але фігура мене не влаштовувала. Вправи для пресу я то виконувала, але і натяку на нього не було, наприклад. Окрім того, самопочуття після тренувань мене не тішило. До того всього почалося активне нервотріпання на роботі, доброзичливці допомогли. Через 9 місяців я потрапила в лікарню прямо з робочого місця, і не по щасливому поводу, а непритомною. Вага на той момент була близько 50 кг. Та ще за два тижні у лікарні і того, що мене фактично годували з ложечки спочатку – я важила вже 46 кг. Вигляд у мене був жахливим. Ще гірше було ніж, коли мене в тролейбусі називали хлопчиком. Час, у лікарні, був проведений у роздумах. Так більше не могло продовжуватися. І навряд, основною причиною були нерви. Вони стали останньою краплею.

Організм вже у такому віці був тупо фізично і морально зношеним. За такий відносно невеликий період часу — я робила з ним непрощенні речі, і в один момент він просто відключився, давши мені зрозуміти, що або я зупиняюся себе мучити, або він сам себе перестане мучити.

Отже, перше до чого я прийшла (хороший друг поміг – на той час втративши посаду начальницьку, але отримавши найвищу посаду в моєму житті;). Будь-які зміни мають початися в твоїй голові. До будь-яких змін потрібно бути морально готовим, налаштувавши функціонування мозку на необхідну хвилю… почну здалеку. Бо по іншому я того всього не відчуваю. Більшість з нас хоче мати гарну фігуру – але мало хто з нас по-справжньому хоче мати гарне здоров’я. І це правда. Бо заради модельних стандартів, ґвалтують власний організм не гірше підворотнього манячіли. Звісно, я тут не розписуватиму того, що неважлива вага – головне здоров’я. Ні в якому разі. Головне – під час набуття гарної фігури – дбати про фізичне та психологічне здоров’я. І цей шлях набагато важчий, аніж запхати собі два пальця до рота і позбутися обіду і лишніх 300 грам їжі. Задумайся, женщіна, ти до того, щоб аби позбутися кількох кілограмів, але при цьому залишатися здоровою, тобі прийдеться пахати як упоротій, і тілом, і мозком… при чому не тиждень, не день, і не місяць навіть… це пахання стане твоїм способом життя, твоїм життям. Не готовий відмовитися від старих звичок і способів «самоудовольтворєнія» — то краса і здоров’я – це не твоє. Тоді твій уділ — продавлювати диван і об’їдатися чіпсами… Десь так я собі і думала, лежачи на лікарняному ліжку і твердо вирішивши для себе, що я готова поміняти своє життя повністю.

(Далі буде)...