Чужі хустинки

Я тут тебе покину, і сяду в свій автобус,

Бо вдома мене ждуть чотири аж стіни

Бо в мене хлопців тих, з якими я знайомлюсь,

Не перелічить на пальчиках руки

Мені насправді давно немає діла

На твій, так званий, любовний променад

Єдине що – реакція у тіла

Лимони в посмішці, я ж чАвлю лимонад

Автобус повен, в руках чужа хустинка,

Напевно це якогось пасажира

Скоріше би, скоріше би зупинка

І донести ці сльози до квартири

Якби мені пятнадцять, може, б написала,

вам трошечки сумних віршів

Та замість того рвані покривала

І трошечки…розбитих кулаків

А завтра в тебе цяцьки — і свіжі й нові,

з якими ти обійми ділиш на зупинках,

А я зі щік стираю всі твої любові,

і мокрий слід на чужих хустинках.