Зрада

Заламує дощ барабанні перепонки,

І чайник нервово свистить на плиті,

Знімай з себе все… і галстук і запонки,

Дай притиснутись до твоєї душі

 

Чекають тебе мої ажурні квіти,

Що спокусливо сплять на високих грудях,

Під ними твердіють темні магніти,

Що стікають сиропом по твоїх устах

 

Сьогодні вдома й у серці немає нікого,

Сьогодні закриваю двері для совісті,

для мене немає нічого святого,

сумнішої направду не знАйдеться повісті

 

Злітають прикраси в перемішку з вином,

Ти мій у пекло горящий білет

Сплітаюсь з тобою і йду напролом,

Мурашки ламають спітнілий хребет

 

Зриваєш безладно з грудей моїх квіти,

Сьогодні твої, а завтра зів’ялі,

Ти так їх бентежиш, заставляєш тремтіти

Цілуєш пожадливо пелЮстки опалі

 

Дивися вперед, анафема близько,

Нам квітів зів’ялих не пробачить громада,

Спітнілий хребет, під руками так слизько,

Невже цьому всьому назва лиш «зрада»?

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте