ТАНЯ

Тані страшенно не вистачає його
І це далеко не м’ячик,
І саме сумне, що в Тані є всьо,
Але Таня чомусь гірко плаче….

Нічого не тішить, як ніби маля
Заплакане серце маленьке,
Лиш паспорт уже давно промовля,
Що Таня доросла студентка

Тані так хочеться вернутись у час,
Де мріяла про кіндери й сік,
Де найбільший вогонь її серця не згас,
Де був її Чоловік….

На руках засиналось швидко чомусь,
Хоч щетина і колола їй щічки,
А все того, що колючий татусь,
гріє краще від теплої пічки..

Таня не просить в діда Мороза грошей,
Сама може комусь їх роздати,
Лиш хоче вона, щоб серед живих і людей
Зустріти бодай ще разок тата….