Наталіна Губко
Рейтинг
+662.88
Сила
1871.36

Наталіна Губко

n-hubko

Ми - ті, що без пальців....

Мокати пальці в червоне вино,Нам не дано…Я б сховала тебе за пазухою,Не у Бога, але все одноВід того не менше тепло.Ми будемо з тобою одним піаніно,Незмінно,Ти білий, я побуду чорною,Як гадюка кусюча проворною,Вона повзає по твоїх клавішах….Хвостом переверта старі ноти,І нові висоти.Йде до тебе за пазуху….Чому ти настільки наляканий,Говориш до мене лиш знаками,Хотів би вхопити бокал….Та в нас розум як в неандертальців,Ми ті, що без пальців…І нам не дано…....
Читати далі →

Бездарний час

Бездарний час розтанув над пероном,Він так обманював мене як цей туманКудись летять на південь екскадрономДумки, про наш скуйовджений роман Вже зранку холодніше, хоча промінь,В обід ще мої щоки зігріває,А все тому, що ніби легкий споминТвоя рука плече не накриває Я ще не розумію в чім причина,Що ти мене покинув назавжди,та все таки іду і як мала дитинаЧитаю, змішані з сльозами, молитви Ще більший біль прийде обовя'зково,так як приходять тумани восени/І я ходитиму до тебе знову й зновуЧитати їх і...
Читати далі →

Пройди крізь мене

Пройди крізь мене проливним дощем, і димом тим, коли згорає листя, побудь для мене добрим казкарем, чорнилом чорним на папері чистім. Придумуй, вигадай, а хочеш-набреши!! Яка різниця? Якщо я щаслива..... Та правду лиш  казати не спіши, пройди, пройди як  та осіння злива... Пройди крізь мене пам'яттю навік, життя початком під моїм серденьком, здоров'я дай для немічних калік — зійди в пустелі пагоном маленьким... Пройди веселкою, що п'є з бездонних рік в ту мить, як розцвітає в...
Читати далі →

Жіноча сексуальність і з чим її споживають?

Подібна стаття до блогу вже давно роїлася в моїй голові окремими шматками, реченнями, словами, вирваними з контексту. Якби ж я писала про це все, спираючись тільки на власну голову і тіло, але ні ж… мені захотілося ширшого експерименту і довелося опитати хлопців-друзів на тему: «Яку дівчину/жінку Ви вважаєте сексуальною?».Та перш ніж дійти до конкретного аналізу відповідей, трохи про те, чому взагалі мене це зацікавило.Соцмережі – річ вельми цікава, хтось тут може бути собою, не собою, Леді Гаго...
Читати далі →

Ти шукаєш істину в вині...

Не люби мене, ти більше, не люби, не даруй щоранку квітів, вже в коханні нашім голуби розлетілись назавжди по світу Ти шукаєш істину в вині, як знайдеш сідаєш за гітару, вуха в'януть й квіти на вікні, від тих слів… і твого перегару Не співай мені старих пісень,  а нових не смій більше складати, вже стосунків наших карусель заржавіла й зупинилось свято. В нас на кухні скрізь одні склянки, я б хотіла печива і чаю, від любові биті черепки, я в душі на купочку складаю. Голубі...
Читати далі →

Запізнілі мрії

"… я б тебе дощем заколисала, з липи чаєм кинула б в похмілля, музику по нотах розписала, з звуків тих, що нашуміло гілля. Всі краплини барабанять в стріхах, я тебе на рученьках гойдаю, лиш роса спочине на повіках, я  цілую… а тебе немає...." Ти могла б і бігати й всміхатись, кучері від вітру поправляти, у сімнадцять вперше закохатись, і стареньку матір обнімати. Та ніхто не назбира малини, нікому млинців наготувати, бо нема маленької людини, що й не встигла нею по...
Читати далі →

Прогніло что-то в Черновіцком королєвствє...

22 червня. Не спиться від 4 ранку.... гортаю новинну стрічку всіх можливих соцмереж, щоб хоч якось себе увігнати в сон.... … На Акві в дні трауру був двіж повним ходом, мене дивує не стільки поведінка організаторів, тому що ясен пєнь ніхто не буде жертвувати баблом, якби це цинічно не звучало, меркантильний підхід Чернівецького промосвіту вже не вперше ріже очі — хто платить гроші, той і замовляє музику. І всім, хто мутить бізнес, головне — бабулюсічки живих людей. Тим часом фєєрічєскій Черно...
Читати далі →

Стабільно

Шукаю в собі корені депресії, і хмари за вікном цьому сприяють, дощі розклались небом частинами дисперсії, вітри дерева й душі нервово колихають.. Бруківка хвилями дихає під колесами, вузенькі вулички торкаються до ребер, моє терпіння до цього міста стесано, як і моє терпіння стесано до тебе... Вертаюся додому, але ці камбеки, стають нуднішими за сірий дощ в вікні, нема для шлюбу більше небезпеки, коли на сірий дощ спотворюються дні Твої думки блукають у футболі, і ще більш ст...
Читати далі →

Замальовка для найдорожчих

Сумую дико і безмежно я за часом тим, коли мій тато був безмежно молодим, за маминими ніжними руками, що теж не помолоділи із роками.... І я ще безтурботна, з малюсіньким хвостом, за сусідським бігаю котом, так швидко бігають лише роки, та не молодшають чомусь мої батьки.......
Читати далі →

Еротика

Вибиваються локони з гарної зачіски, міняються гримаси брудної натури, я не витримую більше шаленого натиску... які солодкі тортури... Приліпи мене до фіолетових стін, розстріляй очима зеленими, впиваєшся в вени як героїн, і всі зони стають ерогенними. Руками загрібаєш кожен мій видих, і крик застряває між пальцями, любити тебе до коренів сивих, довіку лишатись коханцями. Із губ твоїх мене кидає донизу, мабуть, так гріх починається, ось так і ось тут без сірників і без хмизу,...
Читати далі →