Наталіна Губко
Рейтинг
+658.18
Сила
1858.56

Наталіна Губко

n-hubko

Подругам...

Рядки безглузді скопом в голові, Єдині ви, хто вміє їх прибрати, Коли горю вкусити й цілувати, Ви – мої козирі, заховані у рукаві… Чому Ви так далеко обидві? Мені думок розумних так не вистачає, Втирання сліз, на кухні балачок, Збираю жменю болю в кулачок, І знову вас у вікна виглядаю, Дівчата мої, я вас так чекаю!!! У нашім місті купу снігу намело, І я в нім грузну, наче у болоті, По вухах у турботах і роботі, Лиш іноді від смс тепло, Лікує моє зламане крило… Можливо, десь...
Читати далі →

Твоя душа в зелених паростках весни...

Твоя душа в зелених паростках весни, моя душа у хмарах чистить крила, коли ти спиш, ковтаєш свої сни, я бавлюся з зірками, що є сили.... Ти встанеш зранку, проводжаючи зорю, і умиваючись чекатимеш новини, тоді, коли я вже так мирно сплю, коли мене на сон грядущий роси вмили.. Ти чогось ждеш від нового світанку, і йдеш вперед у пошуках пригод, тоді, коли у мене ні вечорів ні ранків, лише зітхання білі замість насолод. Кудись біжиш і смішно падаєш на сходах, і папірці розлітають...
Читати далі →

В погоні

Я щовечора лягаю спати майже із сльозами на очах. Ще стільки всього не зроблено, не встигнуто. Цілий рік життя змарновано на роботу, яка забрала кілограми тіла і нервові клітини мозку. Скільки малюнків не намальовано, скільки віршів не написано, скільки мрій не перемріяно і не реалізовано. А все тому, що хотілося їсти. Іноді їсти хочеться так, що забуваєш про те, що не «хлібом єдиним»… і витрачаєш своє життя на гонитву за капустою. А цього дня, я бігла, бігла, робила все, що люблю, і все таки не...
Читати далі →

Всі мужики козли?О_о

Я, мабуть, найщасливіша жінка на світі. Вже років 6 я не вживаю такої фрази як «Всі чоловіки КАзли!!! І ідіоти». Біля мене найкращі чоловіки, коли я хворію вони приходять купами до мене в лікарню, вони здійснюють мої маленькі мрії, дарують квіти просто так, мої чарівники. У найближчому оточенні — хлопці, які здатні на великі вчинки заради жінки, не заради її вагіни, на чому я наголошую, а заради її душі. Виховані, мужні, турботливі, цікаві, бажаючі робити все для щастя своїх половинок. А дівчат...
Читати далі →

Пір'їна

Назад собі, прошу запхайся, будяк у серці, що зійшов, кричав мій розум -«Вимітайся!!», коли ти в дім мій увійшов... Прийшов, наче як додому, з цупких обіймів мене вкрав, прийшов наче по новому, та по старому обійняв. Нічо не просиш, непотрібно, за плечі трусиш-«Прокидайся!», «Вставай, борися, мила, рідна Живи, наплюй на всіх, всміхайся»! Ні, ти не хранитель, очі хтиві, і кожне слово має інший зміст, це моя перевірочка на вшивість, це перевірка на душевний вміст.. Мабуть,...
Читати далі →

Просто подякувала

Дякую Тобі за мої прокидання, за бачення сонця, його споглядання, за сукні нової і туфлі вдягання, і личка водою щоранку вмивання, за мрії мої і нездійсненні бажання. За татову усмішку і мами страждання, коли народилась і перші ридання, за сік апельсиновий і пиво до рання, за ноги ходячі і їх танцювання, за ручки не білі, їх працювання, за зошит, за ручку, віршів написання, за всіх вчителів і їхнє навчання, з мої знання і моє незнАння, по чашках, по стінах, моє малювання, за вміння...
Читати далі →

Один день з життя качки...

На вулиці шалений вітер грається із твоїм волоссям. Я чую це. За вікном все гуде, а гілки найвищих дерев б’ють по нашому вікні, ніби вітер лупцює його за те як він посмів прийняти перші промені тепла.          Я цілий день ношуся по квартирі, намагаюся вичитати в Інтернеті як правильно приготувати качку фаршировану яблуками. Хочеться тебе здивувати. Ти вартий того. Ти найвартіший, якщо є таке слово. Приходиш до мене додому не щоб переспати зі мною, а прибити полицю, приходиш до мене в ліжко – н...
Читати далі →

Політичні "брєдні" недоспаних ночей...

Вчора  десь до півтретьої ночі святкували з одногрупниками «екватор» нашого навчання. У коктейлі моєму було багато кави, тому приволочивши ноги додому я зрозуміла, що спання цієї ночі не буде і якогось дідька залізла на сайт новин. Почитала, і чи то кави було забагато чи то прокинувся в мені «заспаний пан Литвин», в якого серце болить за Україну. Та чомусь ридалося мені і здалося, що в коктейль намішали чогось патріотичного. І то явно було не сало…(( Тримавши в собі таку позицію, що мир у країн...
Читати далі →

Дружба-гадюка

Я ніби кава в чашку розливаюсь, гарячим трунком з присмаком гірким, тебе маню, тобою обпікаюсь, і як горох об стіни — збиті кулаки... Приходиш серед ночі весь у ранах, за ліками і спокоєм в душі, та тільки за вікном блищить світанок ти знов несешся вітром по Землі... Скажи мені, що значить ця розлука? Що значить друзі, що коханцями були? Ця дружба наче та гадюка, на шиї й грудях залиша сліди Слухняно двері зачиняю і сумую, шліфую свою честь небездоганну, кохання дружбою в нар...
Читати далі →

Ти не любив мене

«Чоловік, що підняв руку на жінку, помирає для… просто помирає.» Я приходила до тебе, на твій поріг, Ще до того ніким не кохана, Ти мене проганяв, не беріг, Я була твоя гостя непрохана.   Ти міг подати не руку, лиш чаю, В горняті холоднім розписанім, І не питав мене чи прощаю, Коли брав таку…розхристану.   Ти крутив мої кисті…ще боляче, І так легко кидав до льоду , І потішався наді мною стоячи, Дивився на свою шкоду…   Ти не любив, душу травмуючи, І знаючи всі мої паролі, Мої...
Читати далі →