Наталіна Губко
Рейтинг
+666.21
Сила
1880.46

Наталіна Губко

n-hubko

Стабільно

Шукаю в собі корені депресії, і хмари за вікном цьому сприяють, дощі розклались небом частинами дисперсії, вітри дерева й душі нервово колихають.. Бруківка хвилями дихає під колесами, вузенькі вулички торкаються до ребер, моє терпіння до цього міста стесано, як і моє терпіння стесано до тебе... Вертаюся додому, але ці камбеки, стають нуднішими за сірий дощ в вікні, нема для шлюбу більше небезпеки, коли на сірий дощ спотворюються дні Твої думки блукають у футболі, і ще більш ст...
Читати далі →

Замальовка для найдорожчих

Сумую дико і безмежно я за часом тим, коли мій тато був безмежно молодим, за маминими ніжними руками, що теж не помолоділи із роками.... І я ще безтурботна, з малюсіньким хвостом, за сусідським бігаю котом, так швидко бігають лише роки, та не молодшають чомусь мої батьки.......
Читати далі →

Еротика

Вибиваються локони з гарної зачіски, міняються гримаси брудної натури, я не витримую більше шаленого натиску... які солодкі тортури... Приліпи мене до фіолетових стін, розстріляй очима зеленими, впиваєшся в вени як героїн, і всі зони стають ерогенними. Руками загрібаєш кожен мій видих, і крик застряває між пальцями, любити тебе до коренів сивих, довіку лишатись коханцями. Із губ твоїх мене кидає донизу, мабуть, так гріх починається, ось так і ось тут без сірників і без хмизу,...
Читати далі →

Сильний чоловік

… Я відчуваю як у вісні рухається кожен твій м'яз. Ти завжди закидаєш на мене свої великі, важкі руки. Прямо на живіт. І важко дихати. Та я знаю, то від щастя. Чим більше ти тренуєшся, тим легше тобі кидати на ліжко і зривати з мене одяг…А мені як завжди важко дихати. Мій чемпіон. Я давно виросла з віку, коли дівчаткам подобаються прокачані хлопці з кубиками на пресі. Я перейшла до віку, коли подобаються сильні чоловіки. Чоловіки, яким легко носити жінку на руках, які запросто тягають жіночі чем...
Читати далі →

Важливо! Сподіваюся для таких людей є окреме місце в пеклі!

Не дай Бог комусь пережити подібного. Того, що сьогодні витворили з моєю родиною…. Іноді мені думається, що в мене на сідницях приклеєний магніт для неприємностей. Усе найцікавіше (як в поганому так і хорошому сенсі) просто падає як сніг на голову 24 травня….Перша година ночі, на домашній телефон моїм батькам дзвонить невідомий, представляється якоюсь міліцейською шишкою в м. Чернівці – на задньому фоні схлипування і крики «Мамо, мамо»… Мене вдома немає тієї ночі…. Батьки в мене емоційні, і мама...
Читати далі →

Кілька думок про ідеальність у стосунках)))...

Які чоловіки нині в тренді? З якими жінками вигідніше з’являтися на публіці?;)Якби чоловіка можна було б зліпити ідеального, то мабуть ідеальним був він би лише для однієї-двох жінок на світі…То ноги закриві, то посмішка не біла, то руку на виході з маршрутки не подає…боже, та він їздить у маршрутці….Скільки з жінок лукавить про те, що багатства чоловіка для нас не головне, матеріальні статки неважливі, а як діло доходить до «шалаша», ідеальні жінки зникають за горизонтом…Пояснюю це інстинктом с...
Читати далі →

Подругам...

Рядки безглузді скопом в голові, Єдині ви, хто вміє їх прибрати, Коли горю вкусити й цілувати, Ви – мої козирі, заховані у рукаві… Чому Ви так далеко обидві? Мені думок розумних так не вистачає, Втирання сліз, на кухні балачок, Збираю жменю болю в кулачок, І знову вас у вікна виглядаю, Дівчата мої, я вас так чекаю!!! У нашім місті купу снігу намело, І я в нім грузну, наче у болоті, По вухах у турботах і роботі, Лиш іноді від смс тепло, Лікує моє зламане крило… Можливо, десь...
Читати далі →

Твоя душа в зелених паростках весни...

Твоя душа в зелених паростках весни, моя душа у хмарах чистить крила, коли ти спиш, ковтаєш свої сни, я бавлюся з зірками, що є сили.... Ти встанеш зранку, проводжаючи зорю, і умиваючись чекатимеш новини, тоді, коли я вже так мирно сплю, коли мене на сон грядущий роси вмили.. Ти чогось ждеш від нового світанку, і йдеш вперед у пошуках пригод, тоді, коли у мене ні вечорів ні ранків, лише зітхання білі замість насолод. Кудись біжиш і смішно падаєш на сходах, і папірці розлітають...
Читати далі →

В погоні

Я щовечора лягаю спати майже із сльозами на очах. Ще стільки всього не зроблено, не встигнуто. Цілий рік життя змарновано на роботу, яка забрала кілограми тіла і нервові клітини мозку. Скільки малюнків не намальовано, скільки віршів не написано, скільки мрій не перемріяно і не реалізовано. А все тому, що хотілося їсти. Іноді їсти хочеться так, що забуваєш про те, що не «хлібом єдиним»… і витрачаєш своє життя на гонитву за капустою. А цього дня, я бігла, бігла, робила все, що люблю, і все таки не...
Читати далі →

Всі мужики козли?О_о

Я, мабуть, найщасливіша жінка на світі. Вже років 6 я не вживаю такої фрази як «Всі чоловіки КАзли!!! І ідіоти». Біля мене найкращі чоловіки, коли я хворію вони приходять купами до мене в лікарню, вони здійснюють мої маленькі мрії, дарують квіти просто так, мої чарівники. У найближчому оточенні — хлопці, які здатні на великі вчинки заради жінки, не заради її вагіни, на чому я наголошую, а заради її душі. Виховані, мужні, турботливі, цікаві, бажаючі робити все для щастя своїх половинок. А дівчат...
Читати далі →