Ти із кишені дістаєш залізну праску.
Під променем нагрієш і так мило,
даруєш мені знову мою казку,
і прасуєш мої зім'яті крила.

Це не метелики, це хвилі,
закохано цілують мій живіт.
Я йду на кілометри, йду на милі,
і кличу ейфорію у політ.

Читати далі →

   Бабуся мене оберігала і любила дуже своєрідно. Коли мені було 5 років і мене побила подруга, вона мило називала мене «маленькою царівною» і говорила, що як я народилася,то була слабкою і ледве дихала.Вона покликала стару відьму з-під Берди (то гора найвища на рівнинній т...
Читати далі →

Написано 7.10.2013 р.

      Цими вихідними наше місто святкувало 605-річчя, і я, воізбєжаніє витрати нервів і по збігу обставин, святкувала цю дату у столиці України. Чому витрати нервів? А тому, що не люблю людей, як елементу скупчення, натовпу і шаленого стад...
Читати далі →