Ми - ті, що без пальців....

Мокати пальці в червоне вино,

Нам не дано…

Я б сховала тебе за пазухою,

Не у Бога, але все одно

Від того не менше тепло.

Ми будемо з тобою одним піаніно,

Незмінно,

Ти білий, я побуду чорною,

Як гадюка кусюча проворною,

Вона повзає по твоїх клавішах….

Хвостом переверта старі ноти,

І нові висоти.

Йде до тебе за пазуху….

Чому ти настільки наляканий,

Говориш до мене лиш знаками,

Хотів би вхопити бокал….

Та в нас розум як в неандертальців,

Ми ті, що без пальців…

І нам не дано….