Бл.ха муха, діду, мама знову плаче. На Різдво приходили колядники. Дядько з татом обізвали їх «нездалими», вхопили баян і пішли колядувати, а мама плакала. Плакала, казала, що ти дуже сильно любив такі свята. Зібралися шестеро дітей твоїх і шестеро внуків, і бабуся була, а тебе не було&h...
Читати далі →

2013 рік, ох і важким ти був для мене. Найважчим у житті: вела протиборство з підколодними зміюками, і навіть з собою, бо нелегким було рішення - не вдаватися до помсти, коли тобі намагаються скалічити життя, здоров’я, стосунки з рідними і кар’єру. У цьому плані зрозуміла, що коли з тобо...
Читати далі →

Я знаю, що ти не така як усі,
Та янгольських крил у тебе нема,
Хоч янгольський вираз і стрічка в косі,
Та мене не обдуриш …усе це лиш гра…

Те, що насправді у тебе в думках,
Лише нефільтроване п’яне болото,
Пилюка в очах, а бруд на руках,
...
Читати далі →

Чаю? Это как объятия. Только в чашке.
(Патрик Джейн, «Менталист»)                                   &n...
Читати далі →

Вже завтра я втечу із цього міста,
на літаку Чернівці-Берлін,
тектимуть сльози на моє намисто,
сушитиме їх вітер перемін...

Складаю свої сумки й чемодани,
летять шкарпетки, сукні,сорочки,
помади, лаки, туші, і рум"яна,
усе летить із помахом руки... Читати далі →

На фоні самолюбовання деяких істот самими собою і впевненості у власній унікальності і комплектації неповторних талантів. Не розумію самопіару такОГО рівня.

Чи дякувати чи у долі прощення благати, Що я не така як сьогодні поети, Мене не розбирають на модні цитати, Не полоню собою сто...
Читати далі →

Це не зима, коли болото,
Ковтають вікна повні скельця бруду,
І мучиться вона в обіймах сонця,
Збивається з потрібного маршруту.

Мене цікавить більше холод,
Твій лід топити набагато цікавіше,
Від снігу на повіках відбирає мову,
Та снігу у душі твоїй ще більше....
Читати далі →

Ти щодня одягаєшся строго. Піджак, і я тобі випрасувала сорочку. Вона ще зовсім тепла... Я встала о сьомій, а ти знаєш як мені це важко, якщо до другої ночі дивитися «Коломбо» чи «Менталіста». Я не ти, який встає о 6.30, лише заради того, щоб ще помилуватися мною сплячою і за...
Читати далі →

Любов прийшла нечувана й неждана,
Коли життя розмірено тече.
Любов моя, неначе в грудях рана,
Мене болить, не гоїться й пече…

Любов жива у радості й печалі,
Розстріляна із автомата біля стін,
Любов жива, хоча й не знає жалю,
І не для неї той поминальни...
Читати далі →

Що з країною і з нашим містом? Таке враження, що Дю Солей приїхав і дає безкоштовні вистави... Я не підтримую цих дешевих п'єс, де діти, студенти, інші - лише маріонетки, їх смикають за ниточки, перетворюючи одну світлу ідею в джерело створення хаосу в державі. Всіх вигнати не вийде, і тих і інших....
Читати далі →